Login form

Section categories

Top materials [161]

Search

Calendar

«  May 2013  »
SuMoTuWeThFrSa
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Our poll

Rate my site
Total of answers: 308

Tag Board

Site friends

  • Create a free website
  • Statistics


    Total online: 1
    Guests: 1
    Users: 0
    Friday, 2022-07-01, 0:57 AM
    Welcome Guest | RSS
    "Troyeshchyna" Gymnasium Land
    Main | Registration | Login
    Main » 2013 » May » 13 » Dzvinka and Danylko by Nadia Marchuk
    2:04 AM
    Dzvinka and Danylko by Nadia Marchuk
    Do you like fairy tales? I do. I especially like reading them in Ukrainian because our Ukrainian language is very melodious.
    Just yesterday I came across a smart piece of reading - it was Nadia Marchuk's DZVINKA AND DANYLKO.
    Here is a passage from the book:

    "Горислав помалу йшов з лісу додому і все думав, думав про несподівану зустріч. Що йому тепер робити? Шукати красуню високо в горах? Але ж оселі повітруль невидимі для людей. Кажуть, людина може пройти крізь хатинку повітрулі й навіть не помітити, що пройшла крізь стіни… Та й чи захоче Ружа втратити заради нього своє безсмертя? Чи хоче він сам цього для неї? Чи це не буде надто егоїстично з його боку?

    А, може, це зовсім не та дівчина, про яку говорила мати? Може, ще буде якась інша, що теж почує музику в його мозку, в його душі?"


    The  plot of the fairy tale was so gripping that I just gulped the chapter in a few minutes to the lines  - to be continued at the bottom of the page.
    And then I read the following:
    Marchuk Nadia "Ця книга отримала третє місце на Першому всеукраїнському конкурсі дитячої літератури "Золотий лелека".
    Видавництво "Грані-Т", яке проводило конкурс, обіцяло її видати, "коли мине криза". Та віз і нині там. Меценатів теж знайти не можу, хоч і є інвалідом першої групи з дитинства... Тому вирішила звернутися тут до всіх добрих людей за допомогою.
    Ось номер мого гривневого рахунку в Приваті: 5211537412389087
    Обіцяю усім меценатам надіслати видану книгу в подарунок!
    Дякую!:)
    (Надія Марчук)

    It was written by the author Nadia Marchuk.
    I hope that there are people who can help Nadia collect enough money for publishing the book.
    And I think I would be honoured to be one of them and among  those who would get a book with Nadia Marchuk's autograph. 

    P.S.
    Here are the  chapters of the book. What do you think of them?

















    Views: 1691 | Added by: MsByzova | Rating: 5.0/1
    Total comments: 2
    0 Spam
    1 MsByzova   [Entry]
     Надія Марчук

    ***
    В людини є два приводи, щоб жити:
    Любов і ненависть.
    Але любов сильніш!
    Її, звичайно, можна загубити,
    Зневажити, продати десь за гріш…
    Але любов’ю
    можна воскресити,
    А ненавистю
    ти не воскресиш…

    0 Spam
    2 MsByzova   [Entry]
    Some of Nadia Marchuk's poems which I also like a lot. 

    *** 
    Зневіри хвиля б'є в чоло, 
    І світ темніє на очах, 
    І все кричить: "Кохання не було! 
    То був лиш страх самотності! 
    Лиш страх!" 
    Могутній океан чека грози, 
    Суцільний морок і нещадний вітер... 
    І під дощем маленької сльози 
    Ніхто на гордих віях не помітить... 

    Трава 

    Складаю зрідка я вірші свої. 
    Вони мені, як ліки при печалі. 
    Але не головні, не головні, 
    Є інші ліки від журби й відчаю. 
    Є те, що привід подає віршам. 
    Скажімо, навесні трава зелена. 
    Коли вона з'явилась - не біда 
    Все те, що лихом падало на мене. 
    Про неї часто я пишу в вірші, 
    Трава одне з найкращих слів у Бога. 
    Вона мов доказ вічності душі 
    І силам зла невпинна засторога. 

    *** 

    Всі знають істину. Незнаючих нема. 
    Є лиш вдають, що ще її не знають, 
    Що лиш шукають праведні слова 
    Й заради цього вішають, стріляють... 
    Всі знають правду: мудрі і малі, 
    Що лозунги вигадують й плакати. 
    Всі знають все. І навіть королі. 
    Про те, що голі. Що украли шати. 

    Навчання 

    До краю від болю стомилася, 
    І серце скотилось з гори. 
    Я саме тоді навчилася 
    Слухати кольори. 
    За мене вже в небі билися, 
    І дух потерпав від мук. 
    Я саме тоді навчилася 
    Бачити кожен звук. 
    І все водночас припинилося, 
    Осяйно стало душі... 
    Я саме тоді навчилася 
    Писати свої вірші.

    Name *:
    Email *:
    Code *:

    Copyright MyCorp © 2022